I. Кодова база

Одна кодова база, що відстежується в системі контролю версій та має багато розгортань

12-факторний застосунок завжди відстежується в системі контролю версій, такій як Git, Mercurial або Subversion. Копія бази даних відстеження ревізій називається репозиторій коду (code repository), що часто скорочується до code repo або просто repo.

Кодова база — це один репозиторій (в централізованих системах контролю версій, як Subversion), або декілька репозиторіїв, які мають спільний початковий комміт (в децентралізованих системах контролю версій, як Git).

Завжди існує однозначна відповідність між кодовою базою і застосунком:

• За наявності кількох баз коду, це не застосунок, це — розподілена система. Кожен компонент в розподіленій системі є застосунком, і кожен з них може окремо дотримуватися дванадцяти факторів.
• Кілька різних застосунків, що спільно використовують загальну базу коду, є порушенням цих дванадцяти факторів. Рішенням в даній ситуації є виділення загального коду в бібліотеки, які можуть бути підключені через менеджер залежностей.

Існує тільки одна кодова база для кожного застосунку, але може бути багато розгортань одного і того самого застосунку. Розгортанням (deploy) є запущений екземпляр застосунку. Це, як правило, production-сайт і один або більше staging-сайтів (проміжних розгортань). Крім того, розробник також має копію застосунку, запущеного в його локальному середовищі розробки. Кожну з таких копій також можна кваліфікувати як розгортання (deploy).

Кодова база має бути єдина для всіх розгортань, хоча в кожному розгортанні можуть бути активні різні її версії. Наприклад, розробник може мати деякі зміни у коді, які ще не додані в staging-розгортання; staging-розгортання може мати деякі зміни, які ще не додані в production-розгортання. Але всі вони використовують одну і ту саму кодову базу, таким чином можна їх ідентифікувати як різні розгортання одного і того ж застосунку.